Американська тенісистка Джессіка Пегула стала гостею студії Tennis Channel після вольової перемоги над своєю співвітчизницею Амандою Анісімовою у чвертьфіналі турніру в Цинциннаті

– Джесс, насамперед вітаємо з чудовою роботою! У третьому сеті ти мала перевагу 3:0, але Аманда Анісімова почала відграватися. Як тобі вдалося зібратися та довести справу до перемоги?
– Що ж, у матчах із нею все може змінитися дуже швидко через те, як вона б’є по м’ячу. Вона не дає тобі часу, буквально “душить” своєю швидкістю. Я відчула, що мені потрібно швидше реагувати на її удари, не давати їй підлаштовуватися під м’яч і трохи повернутися до своїх ігрових схем — того, що працювало раніше у цьому матчі та в наших минулих зустрічах. На щастя, мені вдалося швидко все перевернути та зупинити цей переломний момент.

– Джесс, здавалося, що на корті тобі доводилося боротися не лише із суперницею. Ти брала час, щоб попрацювати, здається, із затиснутим стегном – з чимось, що сталося по ходу гри. Чи довелося тобі якось адаптувати свою гру, щоб пройти через це?
– Я з тих людей, хто взагалі ніколи не викликає фізіотерапевта. Мабуть, це лише втретє у моєму житті, коли я реально викликала фізіо, взяла медичний тайм-аут і пішла з корту. На початку другого сету щось сталося, і це мене трохи збило. Думаю, вона чудово цим скористалася, стала більше грати в корті й почала нав’язувати свою гру. Але під час гри на задній лінії я почувалася нормально, трохи складно було на подачі. Тому на початку третього сету я сказала собі: «Окей, зрозуміло, що ти думаєш про довгострокову перспективу, про US Open, але я все ще граю досить добре, щоб виграти цей матч». Я просто вирішила: якщо стане значно гірше, я, звісно, зупинюся, не погіршуватиму ситуацію. Але давай подивимося, чи зможу я підняти свій рівень у перших двох геймах, притиснути її та знову повернутися в гру. На щастя, мені це вдалося. Я вийшла і просто ризикувала на подачі, сказавши собі: «Так, я не виграю цей матч, просто вводячи подачу в гру, точно ні». Мені потрібно було виходити та забивати подачу. Гірше не стало, стало тільки краще, тому я відчула: «Добре, я в грі, я спробую перемогти».

🚨 Medical timeout for Jessica Pegula

Pegula took 1st set 6–4, but Anisimova 3–0 lead in the second 🔥

Hope Jessica is okay 🙏💕#CincyTennis #Pegula #Anisimova pic.twitter.com/zYkPmH3x0f

— Team Dig (@sbreyesdig) August 20, 2026

– Це вражає, адже це таке тонке відчуття, і тобі доводилося враховувати стільки факторів, зважаючи на те, що ти претендентка на “мейджори” тощо. Чи стало ухвалювати подібні рішення інтуїтивно простіше протягом кар’єри?
– Гадаю, завдяки досвіду та попереднім травмам я дуже добре знаю своє тіло. Я знаю, що, звісно, потрібно думати й про довгострокові плани, але я хотіла виграти саме цей матч. Я хочу заходити тут далеко, хочу ставити себе у некомфортні ситуації. Ти просто розумієш: поки не стає гірше – все в порядку, поки ти відчуваєш, що можеш грати та змагатися. До того ж я знала, що у мене буде день відпочинку сьогодні чи завтра, і це теж було в моїй голові. Таке трапляється – я можу отримати пошкодження на “мейджорі” або на великому турнірі на пізній стадії, і потрібно вміти давати собі раду з цим. Гадаю, сьогодні я зробила все можливе, щоб упоратися з цим, і, на щастя, змогла здобути перемогу. Іноді ти просто вчишся на досвіді.

– Вражає! Аманда, очевидно, непроста суперниця, але ти домінуєш в очних зустрічах – виграла всі шість матчів. Вона б’є дуже потужно, як тобі вдається нейтралізувати цю силу?
– Так, гадаю, одна з речей, які у мене виходять дуже добре – це гасити швидкість. Я вмію нейтралізувати потужні удари, а потім змусити її рухатися. Не думаю, що їй подобається мій м’яч – він летить досить низько та плоско. Коли вона грає у свій найкращий теніс, у неї є час увійти в корт і щільно пробити, особливо з бекхенду, який, як ми знаємо, у неї неймовірної сили. Навіть сьогодні я ловила себе на думці: «Я не розумію, як ці м’ячі влучають у корт». Щоразу дивуюся і в кожному матчі кажу собі одне й те саме: «О боже, у неї неймовірний бекхенд». Тож із мого боку це перенаправлення швидкості, але при цьому не можна дозволяти їй відтісняти тебе назад. Їй легко приймати високу швидкість, але тоді ти опиняєшся занадто далеко за задньою лінією. Тому мені потрібно було довіряти собі, брати м’яч рано, активно працювати ногами та залишатися на задній лінії, щоб не давати їй багато часу.

– Джесс, ми бачили твої чудові результати в одиночному розряді, але ти також класно граєш і в парі. У тебе так багато різних ударів в арсеналі. Наскільки важливе різноманіття у такому протистоянні?
– Так, це важливо. Думаю, проти неї потрібно вміти міксувати гру. Іноді вона підлаштовується під темп, іноді через її потужні удари ти опиняєшся в захисті, і тоді потрібно вміти зіграти слайс, кинути свічку, застосувати різні елементи. Я навіть трохи засмутилася, що не виграла те очко, коли пішла до сітки, а вона зіграла хорошим обвідним. Я подумала, що мала зіграти з льоту краще. Але так, важливо створювати для неї некомфортні умови, тому в хід ідуть слайси, щоб збити її з ритму.

У півфіналі турніру в Цинциннаті Джессіка Пегула зіграє проти Іги Швьонтек, якій програла цього року в Римі та поступається 5–7 у їхньому очному протистоянні.